Моє не випите кохання…

Але я вірю, прийде час –

Нап’юсь тобою до нестями –

Таке буває лише раз…

Тому й не поспішаю пити,

Бо не зустріла ті уста,

З яких кохання буде литись,

Щоб ожила моя душа.

Щоб серце серцем огорнулось,

Щоб очі танули в очах,

Щоб я забула про чекання,

Яке забило в серце цвях.

Моє не випите кохання…