Мій коханий, серденько моє,

На долонях сонечко ясне.

Я зігріла від твого тепла

Свою душу, що як лід була.

Відігріла ніжні пелюстки,

Й зацвіло кохання у душі.

Милий мій, не зрадь ці почуття,

Не згуби стежинку в майбуття.

Та стежиночка тоненька у траві

Пролягла крізь хащі вікові, –

Та коли кохання маєш світ,

Не загубиш до серденька слід.