Колись піду. Мене не зупиняй,

Якщо ти хочеш, щоб я залишилась

У спогадах про наші почуття,

Щоб гіркотою серце не труїлось.

Щоб пам’ятав ти лиш зіркові сни

І сонячні дні наші променисті,

Щоб згадки залишились по мені

Ледь-ледь сумні, але такі барвисті.

А може, ще зустрінемось? Хто зна?

Не відвертайся, глянь у мої очі,

Бо на вустах веселість показна,

А очі скажуть про самотні ночі,

А очі обіллють тебе теплом,

Нехай сумного, але ніжного кохання…

Бо не піду я, не піду – втечу

Від зайвого, безплідного чекання.

Колись піду…

Чи схочеш зупинити?...