Слідкуйте за нами 
|
Сергій Жадан - український поет, прозаїк, перекладач, есеїст.Творча
постать його останнім часом стала уже знаковою з огляду на те, що художні
тексти автора перекладені тридцятьма мовами, глибоко філософські, водночас
злободенні та оригінальні. Саме Жадан виявився
тим письменником, котрий поєднав дуже транзитний, хисткий, катастрофічний дух
часу нашої частини світу 1990-2000-х років, його іронію, цинізм, біль, споживацтво,
млявий радикалізм із дуже в своїй суті піднесеними штуками – з усеохопністю
добра, любов’ю, романтичним коханням, теплим внутрішнім світлом. І наснажив усе
це оригінальним еластичним письмом, образним і дотепним.
«Кожен з нас – гість у цьому житті, але кожен у ньому, як
уміє і як може, будує свій храм. Той храм і є душею нашою – чистим серцем. Все
минає, все зникає й нищиться, одна тільки любов вічна. Вона живильна сила
нашого духу, вона спонука праці нашої та життя. Вона долає малість нашу і зло
наше, і в ній надія наша». В. Шевчук
Павло Загребельний – один з найвідоміших українських
письменників. Автор майже 20-ти
романів. І саме історичні романи принесли йому справжнє визнання
і любов читачів. Серед найвідоміших творів письменника:
«Диво» (1968), «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973),
«Євпраксія» (1975), «Роксолана» (1980), «Я, Богдан» (1983)
та ін. За свою творчість він був удостоєний величезної кількості премій і
нагород.
Процюк Степан Васильович - відомий сучасний український прозаїк, поет, есеїст, кандидат філологічних наук.
Народився 13 серпня 1964 року у селі Кути, Бродівський район (нині — Буський район) на Львівщині у сім'ї політв'язня. Через декілька років родина переїхала до Івано-Франківської області. Степан Процюк закінчив Івано-Франківський педінститут та аспірантуру Інституту літератури НАН України. Кандидат філологічних наук. Викладає сучасну українську літературу в Прикарпатському університеті Івано-Франківська. З 1995 до 2017 був членом Національної спілки письменників України.
Любко Дереш (Любомир Мирославович Дереш) — один із найвідоміших сучасних українських авторів - прозаїк, есеїст, сценарист, лектор, куратор, розробник інноваційних підходів у творчості. Його творчий шлях почався у 15-річному віці. Книги, що виходили з-під його пера, захоплювали переважно тінейджерів. Однак Дереш пише не тільки про них, а й передає їх історії, часто загорнуті в упаковку містичних подій. У них читач знайде для себе любов і наркотики, а хтось - наркотики і любов. Дорослішаючи, Любко Дереш у твори почав додавати більше філософських та злободенних елементів, завдяки чому привернув увагу старших читачів.
Решетилівські
статті 1709 — законодавчий акт
стосовно управління Лівобережною Україною (Гетьманщиною), в основі якого були
14 пунктів «Просительных статей» гетьмана І. Скоропадського, поданих
російському царю Петру І 28 липня 1709р.
у Решетилівці, та «рішительні» резолюції на них царя, зроблені 11 серпня
1709 р. В Києві. Спільний документ, оформлений як указ, підписав державний
канцлер граф Г. Головкін. Головним прагненням з боку гетьманського правління
було отримання від царського уряду юридичного підтвердження та гарантій «прав
вольностей і порядків військових», наданих за попередніх гетьманів. Зокрема,
передбачалося обмеження влади російських вельмож на території Лівобережжя,
безпосереднє підпорядкування гетьмана лише цареві. Разом із тим, Решетилівські
статті повністю зберігали встановлений раніше контроль царату над місцевим
фінансуванням, функціонуванням адміністративного апарату, козацьким військом,
зовнішньою політикою тощо. Реально вони посприяли подальшому процесові
поступової ліквідації автономії Гетьманщини та поширенню на її території
імперських порядків, а також русифікації.
Тетяна Пахомова народилася 16 липня 1964 у місті Радехів Львівської області. Навчалася на заочному
відділенні географічного факультету Львівського
державного університету імені Івана Франка.
Галина Вдовиченко - одна з найуспішніших українських сучасних письменниць, автор відомих українських романів і дитячих книг, яка
займається письменством протягом 10 років. Вона - впевнена в собі, сильна
жінка, але при цьому світла і м'яка, як і її історії.
Полтавська битва 1709 - велика битва між шведською армією і московськими військами 27.6.(8.7).1709 біля м. Полтави під час Північної війни 1700-21. Після успішного завершення воєнних дій на території Речі Посполитої та Саксонії, король Швеції Карл XII вирішив завдати остаточної поразки Московській державі. З цією метою навесні 1708 його армія розпочала похід через білоруські землі на Смоленськ і далі на Москву. Однак протидія московських військ та хід таємних переговорів Карла XII та його союзника польського короля С. Лещинського з гетьманом І. Мазепою змусила шведське командування змінити початковий план воєнних дій. Український гетьман зважився на ведення переговорів з метою створення українського шведського воєнно-політичного союзу після того, як дізнався про намір московського царя Петра І ліквідувати політичну автономію України. Цьому сприяло різке зростання податкових, військових та ін. тягарів, яких зазнавала Гетьманщина під час Північної війни з боку московської адміністрації, а також вимога царського уряду повернути Правобережну Україну до складу Речі Посполитої. Крім того, І. Мазепа прагнув забезпечити незалежність України у випадку перемоги у війні шведів.
|
