Маценко Іван Антонович народився 8 жовтня 1921 р. в селі Шевченківка Полтавського повіту, Полтавської губернії, нині Решетилівський район Полтавської області в селянській сім’ї. 
    Закінчив Решетилівську середню школу в 1940 році.  Брав участь у німецько-радянській війні, з боями дійшов до Берліна та Праги. Отримав нагороди: ордени Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни, Богдана Хмельницького, 17 медалей, зокрема  медаль «Партизану Великої Вітчизняної війни» І ступеня. Після війни повертається в Кременчук. Працює на господарській роботі, викладає українську і російську мову та літературу у школі.
    З 1950 року починає друкувати свої твори в періодиці, видавався в альманасі «Біла альтанка». Перше оповідання «Партизанка» з’явилося в 1950 році в журналі «Советский воин».  Відтоді постійно друкував нариси, фейлетони, оповідання, критичні статті в журналах «Україна», «Прапор», газетах «Літературна Україна», «Сільські вісті», «Ленінська зміна» та інших. 
    Після закінчення  факультету журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка в 1955 році й близько тридцяти років працював журналістом та редактором районної газети «Перемога», власним кореспондентом обласної газети «Зоря Полтавщини». 
    Багато оповідань і статей Івана Маценка побачили світ у газетах: «Зоря Полтавщини», «Комсомолець Полтавщини», «Робітник Кременчука». На конкурсі «Людина і час» в 1966 році  за нарис «Хто з мечем до нас прийде» письменник одержав другу премію. 
     Прийнятий до членів Спілки письменників у 1982 році. Член Національної спілки журналістів України. 
     З 1995 року допомагав становленню газети кременчуцького міському та райкому КПУ «Набат», писав оповідання, повісті, нариси. Збірка оповідань і повістей «Вінок житніх колосків» (1970), «Побачення» (1972), «Під небом отчого краю» (1980), роману «Калини цвіт гіркий» (1990) та інші.  Загалом вийшло друком 10 його книг оповідань та повістей. Стає членом Спілки письменників України з 1982 року.
     22 жовтня 2003 року Івану Антоновичу присвоєно звання «Почесний громадянин Кременчуцького району».
     Помер Іван Антонович Маценко 6 червня 2011 року в Кременчуці.

   Література:

1.   Вінок житніх колосків Івана Маценка // Зоря Полтавщини. - 2011. – 10 червня (№ 92/93). - С.17.
2.   Долина М. "Сталiнський диверсант" // Телеграфъ . - 2005.- № 17.- 28 квiтня. - С.10
3.   Крук В. Вийшла книга про партизанський рух у Кременчуці [ І.Маценко видав книгу спогадів про партизанський рух у роки Великої Вітчизняної війни ] // Кременчуцька панорама. - 2011. – 17 лютого. - С.16.
4.   Маценко Іван Антонович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 19: Малиш – Медицина. – Київ, 2018. – С. 566.
5.   Маценко Іван Антонович // Ротач П., Ротач О. Полтавщина літературна: Енциклопедичний біобібліографічний словник: У 3-х книгах. Кн. 2: З – О / за ред. О.П. Ротача. – Полтава: Дивосвіт, 2020. – С. 616.
6.   Маценко Іван Антонович // Письменники Радянської України 1917 – 1987: Біобібліографічний довідник. – Київ: Радянський письменник, 1988. – С. 393.
7.   Маценко I. Перший день миру // Зоря Полтавщини . - 2007.- № 66. - 8 травня. - С.4.
8.   Перепелятник Л.  Згадаймо всiх поiменно... // Вicник Кременчука . – 2005.- № 12.- 24 березня. - С.4.
9.   Терещенко  Г. Його книги рiзнi за тематикою й задумом, завжди  слугували людям України // Вiсник Кременчука . - 2001.- № 48.- 11 жовтня. - С.11.

     Твори:

1.  Маценко І.А. Біль давніх розлук : оповідання,повість / Іван Маценко. - Київ: Радянський письменник, 1986. - 188 с.
2.  Маценко І.А. Вінок житніх колосків : оповідання,етюди / Іван Маценко. - Харків: Прапор, 1970. - 107 с.
3.  Маценко І.А. Джерело під Пристін-горою : оповідання / Іван Маценко. - Харків: Прапор, 1982. - 119 с.
4.  Маценко І.А. Ой берези та сосни...: повість-бувальщина / Іван Маценко. – Кременчук: Кременчуцька міська друкарня, 2010. - 475 с.
5.  Маценко І.А. Калини цвіт гіркий: роман / Іван Маценко. - Київ: Радянський письменник, 1990. - 359 с.
6.   Маценко І.А. Пiд небом отчого краю: повiсть, оповiдання / Іван Маенко. - Київ: Радянський письменник, 1980. - 229 с.