Кожен, хто під’їздить до стародавніх Лубен, не може не помітити цю старовинну, овіяну легендами обитель. Вже багато віків височіє над мальовничою річкою Сула Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. За свою 400-літню історію монастирські стіни бачили чимало: від жорстоких кровопролить до чудес животворящих.
Заснований він клопотанням Ісайї Копинського, митрополита Київського. В 1619 році княгиня Раїна Могилянка-Вишнивецька видала йому грамоту на заснування православного монастиря в Мгарському лісі.
За легендою, на місце заснування майбутнього монастиря Раїні уві сні з’явилися янголи і вказали, де саме треба будувати монастир. Цю ж легенду переповідає і Тарас Григорович Шевченко у повісті «Близнюки». Взагалі, легенд про монастир ходить не менше, аніж про середньовічні фортеці. За давніми переказами перші монахи-самітники з’явилися на Мгарській горі у Х – ХІ ст. Тож місце благодатне, намолене.
Впродовж всього часу свого існування Мгарський монастир відігравав визначну роль в духовному житті України. А кого тільки не бачили ці стіни!
Населення монастиря здебільшого складали запорізькі козаки, які наприкінці земного буття знаходили тут тиху пристань. Достеменно відомо, що 1663 року тут знаходився син Богдана Хмельницького Юрій. Відмовившись від політичної боротьби, Юрій прийняв постриг і лишився при монастирі під іменем Гедеон.
Чи не найвизначніша, найзнаменніша сторінка історії Мгарського монастиря пов’язана з видатною особистістю, Цареградським Патріархом Афанасієм (Пателарієм). У січні 1653 року Афанасій здійснив подорож до Москви. В кінці 1653 року на шляху додому святитель тяжко занедужав і був змушений зупинитися у Мгарському Спасо-Преображенському монастирі.
«Бажає душа моя в цій обителі грішне тіло моє поховати…». – прорік Святійший Патріарх. Пророцтво збулося через місяць перебування у Мгарі. Вже через вісім років блаженної кончини Афанасія його мощі були виявлені нетлінними.
В 1692 році на місці дерев’яної церкви, на кошти гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи і за проектом віденського зодчого Иоганна-Баптиста Зауера у співдружністі з місцевими майстрами М.Томашевським і О.Пирятинським був збудований кам’яний собор Преображення Господнього. Цікаво, що розпис стін здійснив відомий український художник Іван Максимович. Спасо-Преображенський собор і досі вважають однією з перлин української сакральної архітектури. Він поєднує риси давньоруського зодчества ХІ-ХІІ століть, а також більш пізнього стилю — українського бароко.
У XVIІ-XVIII сторіччі було створено літопис Мгарського монастиря. У ньому розміщені цінні відомості щодо історії обителі, та й української історії загалом. Безцінні рукописи зберігаються тепер у різних наукових бібліотеках.
Монастир свого часу відвідали майже всі гетьмани України, багато з яких жертвували значні кошти на її утримання. Серед меценатів монастиря відзначився Людвиг Дант, принц Гессен-Гамбурзький. Тут побували майже всі класики української літератури XIX-ХХ століть.
Післяреволюційні роки — найсумніші сторінки в історії обителі… Найбільших потрясінь Мгарський монастир зазнав під час Громадянської війни.
В ніч з 5 (18) на 6 (19) серпня 1919 року більшовики розстріляли 17 мгарських монахів з настоятелем на чолі. У 30-ті роки тут був патронат для дітей «ворогів народу», у 1937 році — військова частина. На навчаннях військові не гребували постріляти по обличчях святих, зображених на стінах храму. Вибоїни від тих куль залишилися і зараз. Далі тут були військові склади та піонертабір.
Монахи повернулися сюди тільки у 1993 році. З того моменту і почалося відродження, нова сторінка в історії обителі.
Про Мгарський монастир можна розповідати вічно. Саме тут поєдналися краса природи, православна релігія, душевний спокій та українська історія.
Література:
1. Белоусова А. Мгарская обитель // Сегодня. - 2018. - 7 сентября (№ 161). - С. 20
2. Белоусова А. 17 Мгарских хранителей // Сегодня. - 2018. - 14 сентября (№ 166); 21 сентября (№ 171). - С.20
3. Васевич А. Тиха обитель над Сулою : Мгарський Спасо-Преображенський монастир // Зоря Полтавщини. - 2008. - № 50/51. - С.3
4. Вечерський В. Полтавщина : Архітектура та історія монастирів Полтавської області // Вечерський В. В. Українські монастирі. - Київ: Наш час, 2008. - С. 268.
5. Герасименко С. "Стверджуючи i прикрашаючи церкву, стверджуеш i прикрашаеш душу свою" // AVтограф . - 2004.- №27.- 1 липня. - С.8
6. Говденко М. Працi архiтекта Йогана Баптиста в Гетьманщинi: [Про Мгарський монастир] // Пам'ятки Украiни. - 1997. - №1. - C.70
7. Логвиненко Л. Дзвони над Сулою:[Історія й сьогодення славнозвісного Мгарського монастиря на Полтавщині] // Україна молода. - 2010. - № 40. - С.12
8. Мгарський Спасо-Преображенський монастир: Історія та архітектура// Православна Полтавщина : Туристичний довідник до 1020-ї річниці хрещення Киівської Русі.-Полтава: ТОВ "АСМІ", 2008. - С.9
9. Мгарский монастырь // Отдохни! . - 2003.-№ 33 . - С.45
10. Мужественный Мгар // Лиза . - 2004.- №1.- С.42
11. Обитель над Сулой : Мгарский Спасо-Преображенский мужской монастырь. - Б.м. : Б.и., [2010]. - 56 c.
12. Оболенська Н. Українська класика // Мiжнародний туризм . - 2007.- № 5.- С.122
13. Пономаренко Л. Дзвони над Мгаром // Зоря Полтавщини . - 2003.- № 197. - С.3
14. Смолій В.А., Степанков В. Богдан Хмельницький. - Київ : Арій, [2013]. - 654 с.
15. Спасо-Преображенський собор Мгарського монастиря // Храми Украiни : Альбом. – К.:Мистецтво . - 2000 . - С.142
16. Ульяновський В. Трагедія в Лубенському Мгарському монастирі 1919 року // Київська старовина. - 2000. - № 6. - С.102
Художні твори:
1. Костенко Л.В. Маруся Чурай : Iсторичний роман в вiршах. Для ст. шк. вiку. - К: Веселка, 1990. – 159 с
2. Малик В.К. Чумацький шлях : роман, оповідання. - Харків : Бібколектор, 2013. - 315 с.
3. Нечуй-Левицький І.С. Князь Єремія Вишневецький : роман. - Київ : Знання, 2015. - 248 с.
4. Олійник Б. Бiля Мгарського монастиря: Вірші // Пам'ять столiть. - 2007.- № 3. - С.95
5. Сенкевич Г. Огнём и мечом : роман. - Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2014. - 909 с.
6. Шевчук В. У черевi апокалiптичного звiра: Історичні повісті та оповідання. - К.: Укр. письменник . – 1995. – 205 с.
