28 січня виповнюється 130 років від дня народження Катерини Абрамівни Флейшиц, неординарної жінки-юриста, через яку серед відомих юристів того часу розгорілася гаряча суперечка. Вона стала двічі першою: перша жінка-адвокат і перша жінка-юрист, яка захистила докторську дисертацію.
Катерина (Гітель) Абрамівна народилася 28 січня 1888 року в Кременчуці в сім’ї юриста, що не могло не вплинути на вибір її професії. В 1904 році вона закінчила з золотою медаллю Кременчуцьку Маріїнську жіночу гімназію і поїхала в Париж вивчати право, так як в Росії жінок на юридичні факультети не приймали. В 1907 році з відзнакою закінчивши юридичний факультет Сорбонни повернулася в Росію. Її французький диплом не визнавався і Катерина домоглася права здати екстерном курс юридичного факультету Санкт-Петербурзького університету. Але далеко не ці успіхи прославили її. Визнання їй принесло те, що в 1909 році Катерина Абрамівна стала помічником присяжного повіреного округу Петербурзької судової палати, фактично ставши першою в Росії жінкою-адвокатом. Новина була досить примітною, про цей факт навіть писали в газетах.
5 листопада 1909 року вперше в історії російського судочинства в судовому засіданні з’явилася жінка – К. А. Флейшиц. Як писали тодішні газети, «день дебюта первой русской женщины-юриста хранился в большом секрете, во избежание каких-нибудь подготовительных действий». Але судове засідання все ж було зірване. Першою її справою в суді стала справа про крадіжку більярдних шарів. Вона ж стала і останньою її справою.
Перший її судовий процес увінчався невдачею. Причому невдача була пов’язана не з програшем справи, а в тому що супротивною стороною – прокурором, був заявлений протест відносно участі у процесі жінки в якості адвоката. В своєму поясненні К. А. Флейшиц відповіла, що в переліку осіб, яким заборонено приймати участь у судовому процесі в якості адвокатів закон не називає жінок, а так як те що не заборонено, те дозволено, то вона просила суд допустити її до захисту. Суд згодився з її доводами і допустив К. А. Флейшиц як адвоката по справі. Але прокурор в знак протесту все ж таки покинув судову залу і судове засідання було практично зірвано. Залишаючи судову залу, Катерина Абрамівна кинула в сторону прокурора: «Вот уж поистине противная сторона!». Ця гірка її гра слів облетіла тоді всю пресу, нерідко згадується і сьогодні.
В подальшому міністр юстиції Щегловітов І. Г. звернувся із запитом в Сенат, який дав роз’яснення, що «лицами, окончившими юридический факультет одного из университетов и имеющими право быть адвокатами, разумелись в русском законе исключительно лица мужского пола» і відмінив рішення про допущення К. А. Флейшіц до судового захисту. Ситуація отримала публічний розголос і широко обговорювалася.
Катерина Абрамівна написала ряд статей в 1910-1914 роках "Про жіночу адвокатуру", "Права жінок-юристів ", "Адвокати майбутнього " и "Вилучені з адвокатури". Завдяки активній громадянській позиції К. А. Флейшиц у 1911 році був прийнятий закон, який дозволяє жінкам отримувати юридичну освіту.
Після невдачі в судовій сфері, Катерина Абрамівна зайнялася науковою роботою, яка стала основною справою її життя. Викладала в декількох вищих навчальних закладах. В 20-х роках крім наукової діяльності працювала юрисконсультом в банках. В 1939 році К. А. Флейшиц перша з жінок-юристів захистила докторську дисертацію і в лютому 1940 року була затверджена в ученому ступені доктора юридичних наук і вченому званні професора на кафедрі цивільного права.
В плеяді перших жінок-адвокатів Флейшиц Катерина Абрамівна посідає гідне місце. Її біографія слугує прикладом боротьби за гендерну рівність і не тільки в галузі адвокатури.
Література:
1.Антонов В. О. Флейшиць Катерина Абрамівна // Юридична енциклопедія. Т. 6: Т-Я. – К, 2004. - С. 286
2.Дерев'янко О. Барвінський, Леонов, Колесник, Флейшиц - тепер "спільники" [Меморіальні дошки видатним землякам] // Програма Плюс. - 2010. - 5-11 квітня (№ 15). - С.6
3.Дерев'янко О. Славетні жінки Кременчука [Л. Литвиненко, К. Флейшиц, Н. Суслова] // Програма Плюс . - 2010. - 1-7 березня (№ 10). - С. 8
4.Незвичайні особистості в історії Кременчука. - Кременчук : Вид-во ПП Щербатих О. В., 2012. - 19 с.+1 окр.аркуш план Кременчука
5.Ткаченко К. Перша жінка-адвокат родом із Кременчука[Адвокат, доктор юридичних наук в Росії і СРСР була - Катерина Флейшиц.] // Вісник Кременчука. - 2009. - 26 січня -1 лютого (№ 5). - С.17
