Слідкуйте за нами

18-07-2016
Іван Дзюба


 

   Іван Дзюба належить до покоління переслідуваних і репресованих носіїв української культури за часів радянської влади. Його викривальна гостро полемічна праця "Інтернаціоналізм чи русифікація”, таємно вивезена у рукописі за межі Радянського Союзу у 60-х роках минулого століття, схвилювала не лише українських патріотів, але й світову громадськість, яка чи не вперше у ХХ ст. була поставлена перед трагічним фактом конання української культури в умовах комуністичного режиму.
    Іван Михайлович Дзюба народився 26 липня 1931 року в селі Миколаївка Волноваського району Донецької області. Після закінчення середньої школи в місті Докучаєвську поступив вчитись на філологічний факультет Донецького педагогічного інституту. Ще студентом виявив себе талановитим критиком, друкуючи у донецькій періодиці статті про художні твори сучасників. 
   Після закінчення у 1953 році педагогічного інституту вчився в аспірантурі інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Працював у видавництвах і періодичній пресі. У 70-х роках зазнав переслідувань за погляди, висловлені в окремих публікаціях.
    Сьогодні Іван Михайлович Дзюба широковідомий літературознавець і критик, публіцист, діяч культури, член НСПУ. У колі його дослідницьких інтересів—сучасний літературний процес в Україні, творчість українських письменників минулого (Т.Шевченка, О.Кобилянської, Лесі Українки, О.Довженка та ін.), сучасний стан і розвиток української мови тощо. Він автор книжок "Вітчизна у нас одна”, "Автографи відродження”, "У всякого своя доля” та ін. В середині 1990-х років був міністром культури України. Нині—головний редактор літературно-мистецького журналу "Сучасність”. У 1991 році удостоєний Державної премії України ім. Т. Шевченка. Лауреат премій ім. О.Білецького та Фонду родини Антоновичів, премії ім. В. Жаботинського (1996). У 2009 році нагороджений орденом Свободи.
   Указом Президента України № 567/2001 від 26 липня 2001 року за визначні трудові досягнення, заслуги перед Україною у розбудові її державності та відродженні національної духовності академіку-секретарю Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України Івану Михайловичу Дзюбі присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.


Література:


1.   Дзюба, І. М.  З  криницi лiт. У 3-х т. - К.: Вид. дiм "Киево-Могилянська академiя", 2006.
2.   Дзюба, І.М. "Застукали сердешну волю..." (Шевченкiв "Кавказ" на тлi непроминального минулого) : До 150-рiччя написання "Кавказу". - К.: Днiпро,        1995. – 62 с.
3.   Дзюба, I. Iнтернацiоналiзм чи русифiкацiя?. - К.: Вид. дiм "Киево-Могилянська акад.", 2005. – 336 с.
4.   Дзюба, І. М. Є поети для епох : [розповідь про Ліну Костенко] / Іван Дзюба. - К.: Либідь, 2011. - 208 с.
5.   Дзюба, І. М. Літературні портрети.Продовження : есеїстичні розвідки / Іван Дзюба. - Київ : Український письменник, 2015. - 800 с.
6.   Дзюба, І. М. Пастка.Тридцять рокiв зi Сталiним. П'ятдесят рокiв без Сталiна. – К: Криниця, 2003. – 144 с.
7.   Дзюба, І. М. Спогади і роздуми на фінішній прямій. - К.: Криниця, 2008. - 928 с.
8.   Дзюба, І. М.  Спрага. - К.: Ред. журн. "Укр. Свiт", 2001. – 280 с.
9.   Дзюба, І. М. Тарас Шевченко. - К.: Альтернативи, 2005. – 704 с.
10.  Дзюба, І. М.  Украiна у пошуках новоi iдентичностi: Статтi. Виступи. Iнтерв'ю. Памфлети. - К.: Украiна, 2006. – 846 с.
11.  Голобородько Я.  Духовні пріоритети Івана Дзюби // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2011. - № 19/21. - С. 82
12.  Голобородько, Я.  Мегамислення Івана Дзюби // Українська література в загальноосвітній школі. - 2011. - № 11. - С. 2
13.  "Дзюба - постать століття" // Віче. - 2011. - № 17. - С. 52
14.   КГБ проти "Всесвіту" "Таємниці страшної доби": [З архівів] // Всесвіт. - 2011. - № 1/2. - С.171
15.   Стадниченко, В. "Той, чия совість, як чистий кришталь..." : Труди і дні І. М. Дзюби у живих світлинах // Українська культура. - 2008. - № 2. - С.12









Коментарі: Залишити коментар
 
X