Рік 33 –й… Голод… Голод… Саме такі асоціації виникають у свідомості кожного свідомого українця наприкінці листопада, коли ми вшановуємо пам’ять жертв голодомору.
Коли був в Україні великий голод, не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу.
А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає точно до цих пір, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих і дітей, і ще ненароджених …
Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, а земля – перевернутися від того, що це було на Землі. Але світ не розколовся. Земля обертається, як їй належить, і ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями. Ми – єдині спадкоємці всього, що було.
Тож згадаймо сьогодні мовчанням тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українців, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.
Дізнатися про страшні події української історії ви зможете, відвідавши книжкову виставку бібліотеки – філії № 3, «Пам’ять, що рятує: голоси правди».
