Слідкуйте за нами

17-04-2020

 

Відділ абонементу ЦМБ, в рубриці «Мандруємо книгою»  розпочинає подорожувати надзвичайною і за змістом, і за оформленням книгою Наталки Лещенко та Руслана Павлюка «Українська культура».

 Ця книга буде для вас незабутньою мандрівкою шляхами української культури! Захопливі статті, яскраві світлини, стародавні документи й легенди – усе це зачаровує і надихає на пізнання традицій та звичаїв наших предків.

Тож, вирушаймо!  

                                              Одяг українців

… Пошили сині всім жупани,

На спід же білії каптани,-

    Щоб був козак, а не мугир…

І. Котляревський «Енеїда»

Без якого традиційного одягу не уявляють себе українці? Звісно, без сорочки, або кошулі. Шили сорочки на один розмір – в «три пілки»: 1,5м в обхваті!

«Черево не дерево, сорочка міру знає»,- говорили гостям, припрошуючи їх за столом.

 Чоловічі сорочки відрізнялися від жіночих передовсім довжиною: чоловікам жінки виміряли довжину від підборіддя до колін,а собі – від підборіддя до п’ят. Тільки з часом жіноча сорочка вкоротилася до блузи. Малим дітям сорочечки шили з рукавів жіночих сорочок.

Уся краса української сорочки – у її оздобленні шиттям, тканим узором чи аплікацією. На думку багатьох дослідників. вишивка на сорочці виконує як магічну ( оберегову та продуктивну), так і соціально – родинну функцію ( вказує, чи одружена(ний) власник сорочки, чи носить жалобу, який у нього(неї) рід занять.

  Зазначимо, що в традиційній культурі не було виключенням»шиття» вишивання сорочок парубками та чоловіками.

Штани на Полтавщині,Київщині, Чернігівщині,Слобожанщині колишніх землях Вольностей Війська Запорізького Низового ( Запоріжжі, Дніпропетровщині, Донеччині, Луганщині, Кіровоградщині, Херсонщені) шили широкими, з чотирьох полотнищ із клиновидними вставками, які стягувались у поясі на очкур, тож і називали їх «штани до очкурні».

На решті території України штани шили вдвічі менші. Схожі вони були на сучасні джинси із заниженою талією.

Жіноцтво свій одяг зберегло починаючи від ¨XVII ст.. аж до початку XX ст.

без змін.

 Миргородські жінки у XIX навіть будень носили плахти, через що лубенські жінки, зустрічаючись з ними на ярмарках, піджартовували, вітаючись до них: «Великдань?!», бо самі в будень одягали чорні чи темно – сині запаски.  На Поділлі, Буковині, Покутті жінки вдягали обгортки – спідниці із запахом по-сучасному. Щоби було зручно пересуватися , один край обгортки підтикали під пояс: жінки й молодиці – на правий бік, а дівчата на лівіий.

Ми вам розповіли тільки про деякі елементи традиційного українського одягу .Взявши книгу, ви можете прочитати  цікаві факти про плахти, обгортки, фартухи, корсетки, юпки, кожухи, взуття.

  Окремо, ми вам повідаємо про традиційні головні убори українців та про  жіночі прикраси.

 Тож – далі буде…

Коментарі: Залишити коментар
 
X