Слідкуйте за нами

12-02-2020
15 лютого 1989 року останній наш солдат був виведений за межі республіки Афганістан. Тривала афганська війна жорстоко позначилася на долі всіх її учасників, але, не зважаючи на всю її жорстокість, вона не тільки розлучила, але й поєднала людей – тих, хто пройшов її дорогами, у кого є спільні спогади, – братні почуття зв’язують їх на все життя. 
Напередодні Дня вшанування пам’яті учасників бойових дій на території інших держав  працівники читальної зали разом з учнями Малокохнівської ЗОШ завітали до Кременчуцької спілки ветеранів війни в Афганістані на урок пам’яті «Війна у генетичну пам’ять в’їлась ».

 За допомогою мультимедійної презентації ветеран-афганець Бідаш Олександр Олександрович  розповів відвідувачам заходу про військові події у цій країні та Югославії, про героїзм наших бійців і про обпалене війною, перевірене і загартоване серед мальовничих та небезпечних гір чужої країни, військове братство і вірність. Юні користувачі уважно слухали розповіді Хмарука Юрія Степановича  – полковника, ветерана афганської війни та АТО, Святського Володимира Миколайовича – підполковника, ветерана афганської війни.

 

 

 

 

 

Цікавим було знайомство з головою правління ГО «Об’єднання ветеранів збройних сил, інвалідів війни, учасників бойових дій, учасників локальних конфліктів і миротворчих сил «Гвардія» , учасником бойових дій, кандидатом у Майстри спорту України з хортингу Яцуком Едуардом Анатолієвичем, який  строкову та надстрокову службу проходив у повітряно-десантних військах, був одним із перших миротворців від України у складі 240-ОСБ міста Сараєво Боснія та Герцоговина. 
Сокур Євген Олександрович познайомив з перебуванням та підготовкою вихованців клубу юних десантників  у літніх таборах.
Цікавою була розповідь заступника голови Кременчуцької спілки ветерані війни в Афганістані Пісні Івана Володимировича про створення музейної кімнати. Стенди з фотографіями і експонати докладно розповідають про учасників та події афганської війни та АТО.
З захопленням хлопці вправлялися в  розборі і зборі автомату під керівництвом Бідаша Олександра Олександровича.

 

У пам’яті нашого народу, у наших серцях Афганістан не забудеться ніколи. Спогади про нього – це урок для нинішнього і прийдешніх поколінь.


Коментарі: Залишити коментар
 
X