2.  Дімара Михайло Васильович // Осташко О. Почесні громадяни міста Кременчука / О.І. Осташко, А.М. Лушакова, О.П. Шаблій. – Кременчук, 2003. – С. 7.
3.   Лікар, якого любили кременчужани [ Лікар Михайло Дімара ] // Вісник Кременчука. - 2009. - 8-14 червня (№ 24). - C.19
4.   Сербін А.О. Заради здоров'я людей. Книга пам'яті лікарів Кременчука в документальних нарисах. Т.1. - Кременчук: Піраміда, 2016. - 299 с.

                        5 жовтня - 100 років від дня народження  Дмитра Омеляновича Луценка (1921 - 1989),
                       українського поета, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка. Автор багатьох відомих
                       пісень («Києве мій», «Фронтовики», «Сивина» тощо), створених у співдружності з композиторами
                       О. Білашем, В. Верменичем, П. Майбородою, І. Шамо та ін. 
                       Народився в селі Березова Рудка Пирятинського району Полтавської області.  

1.   Луценко Дмитро Омелянович // Письменники Радянської України 1917 – 1987: Біобібліографічний довідник. – Київ: Радянський письменник, 1988. – С.370.
2.   Луценко Дмитро Омелянович // Шевченківські лауреати 1962 – 2012: Енциклопедичний довідник. – Вид. третє, змінене і доповнене. – Київ: Криниця,2012. – С. 395.
3.   Луценко Дмитро Омелянович // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 6: Ла – Мі. – Київ: Наукова думка, 2009. – С. 306.
4.   Луценко Дмитро Омелянович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 18: Лу - Малицький. – Київ, 2017. – С. 142.
5.   Луценко Дмитро Омелянович // Митці України. Енциклопедичний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. – Київ: Українська енциклопедія, 1992. – С. 372.
6.  Степаненко М. Свята: Обласні мистецькі свята на Полтавщині // Степаненко М. Літературно-мистецька Полтавщина: Довідник. - Гадяч, 2013. - С.187


                             Народився у с. Шевченківці Решетилівського району Полтавської області.

1.   Вінок житніх колосків Івана Маценка // Зоря Полтавщини. - 2011. - 10 червня (№ 92/93). - С.17.
2.   Долина М. "Сталiнський диверсант" // Телеграфъ . - 2005.- № 17.- 28 квiтня. - С.10
3.   Крук В. Вийшла книга про партизанський рух у Кременчуці [І.Маценко видав книгу спогадів про партизанський рух у роки Великої Вітчизняної війни]
      // Кременчуцька панорама. - 2011. - 17 лютого. - С.16.
4.   Маценко Іван Антонович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 19: Малиш – Медицина. – Київ, 2018. – С. 566.
5.   Маценко Іван Антонович // Письменники Радянської України 1917 – 1987: Біобібліографічний довідник. – Київ: Радянський письменник, 1988. – С. 393.
6.   Маценко I. Перший день миру // Зоря Полтавщини . - 2007.- № 66.- 8 травня.- С.4.
7.   Перепелятник Л.  Згадаймо всiх поiменно... // Вicник Кременчука . - 2005. - № 12.- 24 березня. - С.4.
8.   Терещенко  Г. Його книги рiзнi за тематикою й задумом, завжди слугували людям України // Вiсник Кременчука . - 2001.- № 48.- 11 жовтня. - С.11.

                                  Народився в м. Полтава. У 1918 р. став одним з організаторів Української Академії наук,
                                       очолював постійну комісію з підготовки історичного словника української мови. 
                                  В 1937 – 1944 рр. відбував заслання у Красноярському краї. Реабілітований у 1989 році

1.   Присвятив своє життя слову: Є. Тимченко (нар. в Полтаві)- педагог, перекладач // Дати і події. - 2016. - № 2. - С. 111.
2.   Тимченко Євген Костянтинович // Провiдники духовностi в Українi . - Київ: Вища школа, 2003. – С. 572.

                                              дочки письменника В. Короленка, літературної та громадської діячки.
                                         Народилася у м. Нижній Новгород. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

1.   Короленко Софія Володимирівна // Енциклопедія Сучасної України. Т. 14 Кол – Кос. - Київ, 2014. – С. 556.
2.   Короленко Софія Володимирівна // Полтавіка. Полтавська енциклопедія Т. 6. Освіта і наука. Книга 1: Абаза – Крекотень. - Полтава: «Мозаїка», 2019. –     С. 1161.

                                            українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка
                                                          в галузі журналістики та  публіцистики (1985 р.).
                                                           Народився у с. Бірки  Полтавської губернії.

1.   Малик М. Славнi iмена // Край . - 2006.-  № 30.- жовтень. - С.21
2.   Цюпа Іван Антонович // Письменники Радянської України 1917 – 1987: Біобібліографічний довідник. – Київ: Радянський письменник, 1988. – С. 631.



                                   Народився в с. Юрасів Хутір Брянської області. Жив і працював у Кременчуці. 

1.  Корольов Йосип Дмитрович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 14 Кол – Кос. - Київ, 2014. – С. 566.
2.  Королев Йосиф Дмитриевич //Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. В 2-х т. Т.1: Абаев –  Любичев. – М. : Военное изд-во, 1987. – С. 734.
3.  Королев Йосиф Дмитриевич // Иванченко О. Герои Кременчугщины. – Кременчуг, 1995. – С. 36.
4.  Королев Йосиф Дмитриевич // За мужество и отвагу. Документальные очерки о Героях Советского Союза – уроженцах Полтавской области. – Харьков: Прапор, 1976. – С. 155. 


1.  Парк Миру, пам’яті і шани: (до 30-річчя Парку Миру) / авт.-укл. Л.О.Карпова. – Кременчук: [б.в.], 2013. - 27 с.


1.   Бозырева Н.И. В ноябре текущего года исполняется 35 лет со дня пуска первого троллейбуса в городе // Кремінь. – 2001. – 15 червня.
2.   Перші тролейбуси [історія кременчуцького тролейбуса] // Кременчуцькі новини. – 2020. - 17-24 лютого (№ 3). - С. 10
3.   Сіора Ю. Спогади за двадцять "тролейбусних" років // Програма плюс. - 2016. – 18-25 Листопад (№ 47). - С. 8.
4.   Сіора Ю. Усім їм давно за тридцять // Вісник Кременчука. – 1996. – 7 листопада.

                                                                   український письменник.
                                 Народився у с. Велике Ладижине Полтавської губернії у селянській сім’ї.
 
1.  Бразов Леонід Петрович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 3. Біо – Бя. – Київ, 2004. – С. 418. 
2.  Бразов Леонід Петрович // Ротач П. Полтавщина літературна: Енциклопедичний біобібліографічний словник: У 3-х книгах Кн. 1. А - Ж / П.П. Ротач, О.П.Ротач. – Полтава: Дивосвіт, 2020. – С. 272.
3.  Бразов Леонід Петрович // Письменники Радянської України 1917 – 1987: Біобібліографічний довідник. – Київ: Радянський письменник, 1988. – С. 87.
4.   Вітрич М. "Так далеко, так близько..." [ до 100-річчя Леоніда Бразова ] // Зоря Полтавщини. - 2016. - 8 Листопад  (№ 169/170). - С. 2.
5.   Ніколенко О. Талант любити світ [ Письменник Леонід Бразов ] // Зоря  Полтавщини. - 2011. - 9 листопада (№ 175). - С. 3.



1.  Вокзал відбудовували з мільйона цеглин // Автограф. - 2018. - 27 вересня(№ 39). - С. 10
2.  Лушакова А.Н. Улицами старого Кременчуга / А.Н. Лушакова, Л.И. Евселевский. – Киев: Техника, 1997. – С. 83.

                         Український науковець гірничої справи, механіки та технології вибухового руйнування порід. 
                       Доктор технічних наук, почесний професор кафедри «Технічна механіка» КНУ ім. М. Остроградського
                                                    1985 – нагороджений Грамотою Президії ВР УРСР
                                                    2005 – знаком «За наукові досягнення»,
                                                    2006 – знаком «Петро Могила», почесними грамотами
                                                    державної, Полтавської обласної та Кременчуцької  міської адміністрації
                                                    2008 – Почесний громадянин Кременчука.
                                                    Народився в м. Черкаси. Живе в Кременчуці.

1.   Комір Віталій Михайлович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 14 Кол – Кос. -  Київ, 2014. – С. 186.

                                            українського поета другої хвилі еміграції, перекладача.  
                             Його поезія засвідчила новий, вищий щабель філософської й естетичної зрілості української літератури.
                                                      Народився у м. Зіньків Полтавської губернії.
 
1.   Мислитель у поезiї // Календар знаменних i пам'ятних дат . - 2001.- IY квартал. - С.78
2.   Нитченко Д. Михайло Орест (Зеров - 1901 - 1963) // Березіль. - 2017. - № 4/6. - С. 168
3.   О'лір О. "Я вернувся до тебе, Отчизно моя..."[Михайло Орест "Душа і доля"] // Зоря Полтавщини. - 2018. - 2 березня (№ 32/33). - С. 13.
4.   Орест Михайло Костянтинович // Ротач П. Колоски з лiтературноi ниви: Короткий лiтературний календар. - Полтава: Полтавський лiтератор, 1999. – С.498
5.   Орест Михайло Костянтинович // Альманах Пошани й визнання Полтавщини. – Полтава, 2003. – С. 138.
6.   "Спiвець лiсу" // Знаменнi дати. Календар - 2001 . – Київ, 2001. - С. 227.

                             моряка, капітан-командора (1804), педагога, перекладача, вченого, почесного члена Петербурзької академії
                             наук (1801), дійсного члена Російської академії наук та Вільного економічного товариства (1808);
                             кавалера орденів св. Анни 3-го (1798) і 2-го (1800) ступенів, св. Володимира 3-го ступеню (1811).
                             Походить зі старовинного козацько-старшинського роду Гамаліїв, народився в селі Малютинці
                                                        Пирятинської першої сотні Лубенського полку.        
                     
1.   Гамалія Платон Якович // Енциклопедія історії України: в 10-ти Т. 2:Г – Д. - Київ: Наукова думка, 2004. – С. 47

                                                                               Грудень


                                    українського письменника, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка.
                           Народився у с. Шилівка Зіньківського району Полтавської області.

1.   Агеєва В.П. Пам’ять подвигу. - Київ: Наукова думка, 1989. - 272с.
2.   Віценя Л. Слово лицаря духу - Григора Тютюнника [ Нова книга "Три зозулі  з поклоном"] // Зоря Полтавщини. - 2011. - 9 грудня (№ 195/197). - С.6
3.   Гайовий Г. Тепло незахищеного серця: Григор Тютюнник // Вітчизна. - 2008. – № 3/4. - С.155
4.   Гужва В. Пам’ятi Григора Тютюнника // Гужва В. Темнi меди: Поезiї. - Київ: Радянський письменник, 1984 . - С.42
5.   Малик М. Славнi iмена // Край . - 2006.- № 28.- серпень. - С.20.
6.   Неживий О. "...Повітря холодне й чисте, як кринична вода з полтавських околиць" [про братів Григіра і Григорія Тютюнників] // Зоря Полтавщини. - 2017. – 3 Жовтень (№ 143/144). - С. 4.
7.   Полтавська криниця. 2018.№ 1-2 : журнал / гол. ред. О.Неживий. - Полтава: Полтавський літератор, 2018. - 263 с.
8.   Полтавська криниця. 2020. №1(5) : журнал / гол. ред. В.Шкурупій. - Полтава: Полтавський літератор, 2020. - 147 с.
9.   Роговий Ф. Повiсть про Григора // Дзвiн . - 1998.- № 4.- С.119.
10. Слабошпицький М.Ф. Тіні в дзеркалі : про час і про людей. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури: [спогади] / Михайло Слабошпицький. - Київ: Ярославів Вал, 2018. - 733 с.
11. Тютюнник Григор Михайлович // I сурмитиме недоспiвана пісня // Календар знаменних i пам'ятних дат . - 2000.- II квартал. - С.40.
12. Тютюнник Григор Михайлович // Альманах Пошани й визнання Полтавщини. – Полтава, 2003. – С. 138.
13. Тютюнник Григор Михайлович // Провiдники духовностi в Українi. - Київ: Вища школа, 2003. – С. 326.
14. Тютюнник Григор Михайлович // Ротач П. Колоски з лiтературноi ниви: Короткий лiтературний календар. - Полтава: Полтавський лiтератор, 1999. – С. 214.
15. Шугай О.В. "Усе живе - тепле...": нове про Григора Тютюнника. - К.: Києво-Могилянська акад., 2006. - 226 с.

                                                                    Народився в м. Кременчуці Полтавської губернії

1.   Антологія української радянської одноактної п'єси. Т.3. - Київ: Мистецтво, 1981. - 228 с.
2.   Мусієнко Дмитро Михайлович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 22. Мр – На. – Київ, 2020. – С. 186.
3.   Мусієнко Дмитро Михайлович // Мистецтво України: Біографічний довідник. – Київ: Українська енциклопедія, 1997. – С. 426.
4.   Шевченко-Василенко В.Є. Полтавська губернія: [у 3 т.] Т.1, кн. 1: Коротка історія у контексті історії Руси-України: видатні особистості. - Харків: Майдан, 2014. – С. 390.

                                       радянського військового  льотчика-аса, Героя Радянського Союзу (1943).
                                                      На бойовому рахунку триста тридцять бойових вильотів.
                                                    Десять особисто знищених ворожих літаків і дев'ять у групі. 
                                                                                Народився у Кременчуці.                                                                                                                                                                                       
1.   Крупский Виктор Иосифович // За мужество и отвагу: Докум. очерки о Героях Сов. Союза – уроженцах Полтавы и Полт.обл.. – 2-е изд., перераб. и доп. – Харків: Прапор, 1984. – С. 184.
2.   Крупский Виктор Иосифович // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. В 2-х т. Т.1: Абаев – Любичев. – М.: Военное изд-во, 1987. – С. 784.
3.   Крупский Виктор Иосифович // Иванченко О.Н. Герои Кременчугщины. - Кременчуг, 1995. – С. 40.
4.   Крупський Віктор Йосипович // Енциклопедія Сучасної України Т. 15: Кот-Куз. – Київ,  2014. – С. 566.
5.   Юшко В. Кременчуцький сокiл // Вiсник Кременчука . - 1998. - 27 лютого. - C.4.